Холтерівське обстеження тепер доступно і у приймально-діагностичному відділенні

Днями арсенал приймально-діагностичного відділення поповнився новим пристроєм для діагностування серцевих хвороб. Раніше апарат був доступний лише пацієнтам кардіологічного відділення. Проте тепер відвідувачі приймально-діагностичного відділення зможуть обстежитися на предмет кардіологічних проблем.

Холтерівське моніторування ЕКГ (Добове моніторування ЕКГ, Холтер ЕКГ) – метод електрофізіологічної інструментальної діагностики, який полягає в тривалій реєстрації ЕКГ в умовах щоденної активності пацієнта з подальшим аналізом отриманого запису. Якщо говорити простіше – на пацієнта чіпляється спеціальний датчик, з яким людина виконує свої буденні справи протягом 24х годин.  

Метод виявляє порушення у роботі серця – діагностує ішемічну хворобу серця (ІХС), порушення ритму та провідності серця, а також оцінює ефективність лікування серцево-судинних захворювань. Він є неінвазивним і високоінформативним, широко застосовується як у стаціонарних, так і в амбулаторних умовах.  

Суть методики

Запис ЕКГ здійснюється за допомогою спеціального портативного апарату - рекордера (реєстратора), який пацієнт носить із собою (на ремені через плече або на поясі). Запис ведеться по 2, 3 каналах. Для здійснення контакту з тілом пацієнта використовуються одноразові клейкі електроди, які купує пацієнт для себе.

Важлива для якісного запису підготовка поверхні шкіри: збривають волосся в місці кріплення електродів (у чоловіків), шкіру знежирюють і наклеюють електроди.

Показання до проведення добового моніторування ЕКГ:

  1. Наявність у хворого таких скарг як серцебиття, епізоди втрати свідомості, запаморочення, перебої в роботі серця. 
  2. Оцінка ризику розвитку небезпечних для життя аритмій у пацієнтів без перерахованих вище скарг при таких патологіях: 
        а) гіпертрофічна кардіоміопатія; 
        б) перенесений інфаркт міокарда, ускладнений серцевою недостатністю чи порушенням ритму; 
        в) синдром подовженого інтервалу Q-T. 
  3. Оцінка ефективності антиаритмічної терапії чи проявів проаритмогенних ефектів.
  4. Оцінка роботи ЕКС. 
  5. Оцінка наявності ішемії міокарда,можливість виявлення епізодів больової та безбольової ішемії міокарда. 
  6. Оцінка варіабельності ритму серця. 
     

Слід зазначити, що для оцінки ризику розвитку небезпечних для життя аритмій ХМ малоінформативне:

  • у хворих зі стабільною стенокардією без порушень ритму і симптомів серцевої недостатності;
  • у хворих з безсимптомним пролапсом мітрального клапана;
  • у «безсимптомних» хворих, у яких з’являються порушення ритму серця, що викликають втрату свідомості під час виконання професійної роботи, що може становити загрозу для оточуючих. У цих випадках ймовірність реєстрації порушень ритму під час 24-годинного моніторування ЕКГ є незначною, тобто результат дослідження не дозволяє зробити достовірні висновки.

Під час дослідження пацієнт веде свій звичайний спосіб життя, відзначаючи в спеціальному щоденнику час і обставини виникнення неприємних симптомів з боку серця (наявність болю, перебої, серцебиття), що саме робив пацієнт в цей час (відпочивав, йшов, підіймався по сходах, виконував фізичну роботу чи вправи), прийом ліків і зміну видів фізичної активності. При цьому лікар може дати пацієнту завдання відтворити певну ситуацію, при якій виникають болі в серці - наприклад, піднятися на певну кількість ступенів і позначити завдання як виконане натисканням кнопки на моніторі. Таким чином лікар зможе проаналізувати зміну роботи серця під час фізичної активності.

 

Щоденник пацієнта

Апарат працює безупинно. У зв’язку з цим у щоденнику необхідно відображати:

Рід занять (сон, лікування, прогулянка, прийом їжі, водіння автомобіля, фізичне навантаження, психоемоційний стрес тощо).

Ознаки захворювання (біль, поколювання, ядуха, тиск, серцебиття, запаморочення, нездужання, слабкість).

Прийом ліків (назва препарату і час прийому).

Зазначити час початку і закінчення занять і скарг.

Пацієнти з болями в ділянці грудної клітки повинні звертати увагу на такі моменти:

Характер болю: тупий, що давить, поколюючий.

Біль з’явився під час відпочинку, навантаження, емоцій, уночі.

Біль зник самостійно (вказати час).

Біль зник після припинення навантаження (час).

Біль зник після прийому препаратів (час).

Інші причини.

Аналіз результатів

Аналіз отриманого запису здійснюється на дешифраторі (зазвичай це комп’ютер з відповідним ПЗ). Будь-яка автоматична класифікація ЕКГ недосконала, тому будь-який холтерівський запис повинен бути переглянутий і відкоригований лікарем. В розшифровці обов'язково повинні бути вказані:

відомості про ритм серця: його джерело (джерела) і частоти;

відомості про порушення ритму: екстрасистолах надшлуночкових і шлуночкових (із зазначенням кількості, морфології та інших особливостей), пароксизмах аритмій;

відомості про паузи ритму;

відомості про зміни інтервалів PQ і QT, якщо ці зміни мали місце, відомості про зміни морфології комплексу QRS, обумовлених порушеннями внутрішньошлуночкової провідності;

відомості про зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу (сегмента ST) і про зв'язок цих змін з фізичною активністю пацієнта і його відчуттями по щоденнику;

відомості про роботу штучного водія ритму - якщо він є.

Виявлені особливості або патологія повинні бути проілюстровані роздруківками ЕКГ за відповідний період моніторування.