Ендоскопі́я — метод медичної візуалізації змін всередині тіла та обстеження внутрішніх органів людини за допомогою медичного приладу — ендоскопу, без порушення цілісності шкірних покривів та слизових оболонок.

При ендоскопії ендоскопи зазвичай вводять у порожнину тіла через природні шляхи, наприклад, у шлунок — через рот і стравохід, у бронхи і легені — через гортань, у сечовий міхур — через сечовипускний канал, хоча в деяких випадках введення ендоскопа вимагає хірургічного створення розрізу в тілі — тоді мова йде про травматичну ендоскопію.

В закладі доступні наступні ендоскопічні дослідження: 

Гастроскопія, повна назва — фіброгастродуоденоскопія (ФГДС) — ендоскопічне дослідження стравоходу, порожнини шлунка і дванадцятипалої кишки.

Колоноскопія — діагностична медична процедура, під час якої лікар-ендоскопіст оглядає і оцінює стан внутрішньої поверхні товстої кишки за допомогою спеціального зонда. Колоноскопія дає можливість візуально діагностувати такі захворювання, як виразки, поліпи, пухлини та інше, а також провести їх біопсію чи видалення.

Покази  до колоноскопії (рекомендації для лікарів поліклініки):

А. Виявлення при іригоскопії або інших візуалізаційних обстеженнях (КТ, МРТ) змін, які можуть бути клінічно вагомими, як наприклад, дефект наповнення чи стриктура.
В. Огляд при шлунково-кишкових кровотечах нез’ясованої етіології.

Гематохезія.

Мелена, коли наявність джерела кровотечі у верхніх відділах ШКТ була виключена.

Наявність прихованої крові у калі.

С. Залізодефіцитна анемія нез’ясованої (невизначеної) етіології.
D. Скринінгові та контрольні огляди з метою виявлення пухлин товстої кишки.

Скринінг з метою виявлення пухлин товстої кишки у безсимптомних пацієнтів зі звичайним рівнем ризику.

Огляд всієї товстої кишки з метою виявлення синхронного раку чи неопластичних поліпів у хворих з операбельним раком або неопластичними поліпами товстої кишки.

Колоноскопія для видалення синхронних неопластичних утворів під час або відразу після радикальної операції з приводу раку, з наступною колоноскопією через 3 роки та, в подальшому, з інтервалами у 3–5 років з метою виявлення метахронного раку.

Контрольні огляди після радикального видалення неопластичного поліпа (поліпів) з проміжками від 3 до 5 років. 

Пацієнти з обтяженим родинним анамнезом: а.Вроджений неполіпозний колоректальний рак: колоноскопія проводиться кожні 2 роки, починаючи з 25 річного віку або на 5 років раніше від наймолодшого віку, в якому був виявлений колоректальний рак в родині. Щорічні колоноскопії повинні починатись з 40 річного віку. б.Спорадичний колоректальний рак у віці молодше 60 років: колоноскопія проводиться кожні 5 років, починаючи у віці на 10 років раніше від віку виявлення раку у родича або кожні 3 роки, в разі виявлення аденоми.

У пацієнтів з виразковим або Кронівським панколітом тривалістю 8 або більше років чи лівобічним колітом тривалістю 15 або більше років.

Колоноскопія з оглядом термінального відділу тонкої кишки рекомендується протягом першого року після операції з приводу хвороби Крона, у випадках вірогідності впливу на рішення щодо лікування.

Е. Хронічні запальні захворювання товстої кишки, якщо більш точний діагноз чи визначення ступеню активності захворювання вплинуть на лікування у найближчий час. 
F. Довготривала діарея нез’ясованої етіології.
G. Інтраопераційне визначення локалізації патології в разі неможливості її виявлення при операції (напр. місце поліпектомії, джерело кровотечі).
H. Зупинка кровотечі з таких джерел, як васкулярна мальформація, виразка, пухлина і місце поліпектомії (електрокоагуляція, тепловий зонд, лазер, ін’єкційна терапія та ін.). 
I. Видалення стороннього тіла.
J. Видалення неоплазій товстої кишки.
K. Декомпресія гострого нетоксичного мегаколону або завороту сигмоподібної кишки.
L. Балонна дилатація стенозуючих пошкоджень (напр. стриктур анастомозів)
M. Паліативне лікування стенозуючих або кровоточивих пухлин (напр. лазер, електрокоагуляція, стентування та ін.)
N. Маркування локалізації пухлин

Cхема підготовки до колоноскопії:

Підготовка ФОРТРАНСОМ:
         а) перший спосіб (обстеження призначене на першу половину дня): напередодні дня обстеження, починаючи з 15 год., пацієнт приймає препарат  ФОРТРАНС ( із розрахунку 1 пакетик на 20 кг. маси тіла ) – вміст одного  пакетика розчиняється в одному літрі води та вживається всередину по 250 мл. кожні 15 хвилин, при необхідності для смаку додати сік цитрусових (лимон, апельсин); таким чином потрібно вжити від 3 до 4-х літрів розчину, в залежності від маси тіла). Прийом розчину «Фортранс» бажано розпочинати не раніше ніж через 2-3 години після їжі.  
       б) другий спосіб (обстеження призначене на другу половину дня): напередодні дня обстеження, починаючи з 17 год., пацієнт приймає 2 літри препарату  ФОРТРАНС – вміст одного пакетика ризчиняється в одному літрі води та вживається всередину по 250 мл. кожні 15 хвилин, та в день колоноскопії зранку з 6-7 до 8-9год. пацієнт приймає  ще 2 літри препарату ФОРТРАНС. При підготовці кишківника період між останньою дозою препарату та початком колоноскопії рекомендовано мінімізувати до 4 годин.

Підготовка Діагнолом:

Одноетапна підготовка, колоноскопія в першій половині дня:
Напередодні дня обстеження починаючи з 15 год. Приймати препарат Діагноз (з розрахунку 1пакет на 20кг маси тіла) вміст 1 пакет розчинити в 1л води та вживати всередину по 250 мл. 
кожні 15 хв. Таким чином потрібно вжити від 3 до 4л розчину в залежності від маси тіла
Двохетаптна підготовка, колоноскопія запланована в другу половину дня:
Напередодні дня обстеження ввечері приймати препарат Діагноз 2пакетика, тобто 2 л розчину приблизно на протязі 2год. Зранку в день обстеження пацієнт приймає ще два літри розчину, закінчити прийом потрібно за 3-4 год до початку колоноскопії.

Пам`ятка пацієнтам перед колоноскопією:

Напередодні прийому препарату для очищення кишківника (24-48 год.) рекомендована безшлакова дієта.

З раціону виключається їжа, багата на рослинну клітковину, та інші погано переварювані продукти (бобові, горох, сочевиця, капуста в будь-якому вигляді, гречка та інші крупи, горіхи, мак, кокосова стружка, чорний хліб, жирні сорти м`яса та риби, жирні бульйони, копченості та соління, консерви, гострі приправи, свіжі та сушені фрукти й овочі (передусім з дрібними кісточками – ківі, виноград, тощо), зелень, йогурти, що містять наповнювачі, жирні молочні продукти, алкогольні та газовані напої). 

Немає необхідності голодувати у день дослідження (колоноскопії), насамперед пацієнтам із цукровим діабетом, допустимо випити чай або каву з медом, негазовані напої.  Якщо Ви приймаєте  кардіологічні препарати (антигіпертензивні, тощо) – будь-ласка, прийміть, колоноскопія не є протипоказом до їх вживання.

На обстеження пацієнт з`являється з рукавичками, простинею та пелюшкою.  За власним бажанням в аптечних мережах Ви можете придбати спеціальні (проктологічні, колоноскопічні) «шорти».

Бронхоскопія (фібробронхоскопія) — ендоскопічне дослідження бронхів за допомогою ригідних (прямих) бронхоскопів або гнучких бронхофіброскопів. Розрізняють жорстку (ригідну) бронхоскопію і бронхофіброскопію (гнучку бронхоскопію). Ці методи високоінформативні при вивченні стану внутрішньої поверхні часткових, сегментних і субсегментних бронхів, визначенні прямих і непрямих ознак ураження легенів і органів середостіння. 

Лікарі-ендоскопісти:

Шарнопільський Ярослав Леонідович

Лисицька Дарина В'ячеславівна

Сможанік Віктор Васильович

Дрозд Марія Анатоліївна